"Народ скаже, як завяже"

Народ скаже, як зав’яже

Підбір прислів’їв

для проведення диктантів

АЛІНА

Аби розум, щастя буде.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

щастя та горя скувалася доля.

Не родися красна, а родися щасна.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

АНДРІЙ

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не кажи гоп, поки не перескочиш.

Добре того навчати, хто хоче все знати.

Розум за гроші не купиш.

І сила перед розумом никне.

Його мати моїй матері двоюрідна Параска.

АННА

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Не говори, що знаєш, а знай, що говориш.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

А таки буду проти шерсті стригти.

АДА

Аби зуби, а хліб буде.

Де робить машина, там не болить спина.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

АЛЛА

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Ледачому буть, то й кури загребуть.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Аби руки і охоті, буди зроблена робота.

АНАТОЛІЙ

Аж дурний—такий розумний.

Ні росинки, ні порошинки в роті не було.

Або пан, або пропав.

Така робота—ні в тин, ні в ворота.

Одна ластівка весни не несе.

Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.

Іде біда—відчиняй ворота.

Його всякий знає як облупленого.

АНАСТАСІЯ

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Не все мед, що солодке.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Скромність прикрашає людину.

Тихше води, нижче трави.

Аби день до вечора.

Сім бід, а один отвіт.

І за холодну воду не візьметься.

Як мед, той ложкою.

АНЖЕЛА

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не знаєш, то мовчи, а знаєш — не кричи.

Життя прожити не поле перейти.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Аби день до вечора.

АНТОНІНА

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Ніколи на кажи: «не вмію», а завжди говори: «навчусь».

Терпіння і труд все перетруть.

Обіцянками не проживеш.

На тобі небоже, що мені не гоже.

І сорока розказує, та толку мало.

Не кидай слова на вітер.

Аби день до вечора.

АНТОН

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не кидай слова на вітер.

Терпіння і труд все перетруть.

Обіцянками ситий не будеш.

Не моє горить, не буду гасить.

АРКАДІЙ

Аби день до вечора.

Розказав Мирон рябої кобили сон.

Краще зробити не обіцяючи, ніж обіцяти і не зробити.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.

І за холодну воду не візьметься.

Йому говорити, що горох об стінку кидати.

АРТЕМ

Аби день до вечора.

Риба шукає, де глибше, а людина—де ліпше.

Терпіння і труд все перетруть.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.

БОГДАН

Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

Обіцяного три роки ждуть.

Гляди, не забудь: людиною будь!

Добра паска, як є ковбаска.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

БОРИС

Без хліба і води погано жити.

Обіцяв пан кожух, та слово його тепле.

Радо б пряла та лінь напала.

Сім бід, а один отвіт.

ВАДИМ

Вдома і стіни помагають.

Або пан, або пропав.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.

ВАЛЕНТИН

Вміння і труд все перетруть.

Аби день до вечора.

Лякали щуку, що в озері її топиш будуть.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Не сунь свого носа в чужий город.

Терпіння і труд все перетруть Не поспішай обіцяти, а поспішай зробиш.

ВАЛЕНТИНА

Вдома як схочеш, а між людьми як скажуть.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Ледащо—не варте ні на що.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Не давши слова — держись, а давиш — кріпись.

Той багато дає, хто дає від щирого серця.

Не сунь свого носа в чужий город.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

ВАЛЕРІЙ

Вмієш казати, вмій і мовчати.

Або пан, або пропав.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Робить, як мокре горить.

І сорока розказує, та толку мало.

Йому щодня неділя.

ВАЛЕРІЯ

Вітряк меле крилами, а дурень язиком.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Любиш брати—люби і віддавати.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Риба шукає—де глибше, а людина—де ліпше.

І ріски в роті не було.

Яка совість, така й честь.

ВАСИЛЬ

Взимку сонце крізь плач сміється.

Або пан, або пропав.

Сон мов рукою зняло.

Легко падати, та важко вставати.

ВЕРОНІКА

Весна красна квітками, а осінь — плодами.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Розумний научить, а дурень намучить.

Осінні багачі — весняні прохачі.

Народ скаже, як зав'яже.

І сюди гаряче, і іуди боляче.

Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.

Ані пари з рота не пустив.

ВІКТОР

Вміє зуби заговорити.

І мудрий здуріє, як зголодніє.

Коли маєм — не шануєм, а згубивши — плачем.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

Один скаже, другий при каже.

Руки білі, а сумління чорне.

ВІКТОРІЯ

Вівторок—щасливий день.

І хочеться, і колеться, і болить, і матінка не велить.

Кажи йому що хочеш, а він своє робить.

Терпіння і труд все перетруть.

Один учитель краще, як дві книжки.

Розум за гроші не купиш.

І сорока розказує, та толку мало.

Як листя жовтіє, то поле смутніє.

ВІРА

Вчи другого і сам по мудрішаєш.

І соловейко не співає, коли їсти не має.

Риба шукає—де глибше, а людина—де ліпше.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

ВІТА

Вчися доброго, погане на ум не прийде.

І від солодких слів буває гірко.

Терпіння і труд все перетруть.

Аби день до вечора.

ВІТАЛІЙ

Вітер надворі — радість і горе.

Інших не суди, на себе погляди.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

Або пан, або пропав.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

І сорока розказує, та толку мало.

Йому щодня неділя.

ВЛАДИСЛАВ

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Або пан, або пропав.

Дим у вічі пускає.

Сонце блищить, а морда тріщить.

Ледачому буть, то й кури загребуть.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Вода з вогнем не товариші.

ВОЛОДИМИР

Вода з вогнем не товариші.

Один учитель краще, як дві книжки.

Ледачому буть, то й кури загребуть Один скаже, другий прикаже.

Добре тому жити, хто вміє говорити.

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.

Риба шукає—де глибше, а людина—де ліпше.

В'ЯЧЕСЛАВ

Велике дерево поволі росте.

Я не я, і рука не моя.

Чув дзвін, та не знає де він.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Сонце іде на літо, а зима на мороз.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Або пан, або пропав.

Вода з вогнем не товариші.

ГАЛИНА

Гостре словечко коле сердечко.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Легше говорити, ніж зробити.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Аби день до вечора.

ГАННА

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Аби день до вечора.

Наука для людини, як сонце д ля життя.

На всякий товар є свій покупець.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

ГЕННАДІЙ

Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Наука і труд добрі плоди дають.

Не все риба, що у воді.

Або пан, або пропав.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Із одної кишені бере, а в другу кладе.

Йому й ворона за солов'я стане.

ГРИГОРІЙ

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Риба шукає—де глибше, а людина—де ліпше.

Гляди, не забудь: людиною будь!

Один учитель краще, як дві книжки.

Розтеклося добро, як слина по воді.

І риба співала б, коли б голос мала.

Йому не позичати розуму.

ДАРИНА

Доки не намучишся, доти не научишся.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Ранні ластівки—щасливий рік.

Наука — не пиво, у рот не наллєш.

Аби день до вечора.

ДАРІЯ

Де верба, там і вода.

Аби день до вечора.

Розум за гроші не купиш.

Із вченим і сам розуму наберешся.

Як ви нам, так ми вам.

ДАНИЛО

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

Аби вода, а жаби будуть.

Ніхто вченим не родиться.

Ледачому буть, то й кури загребуть.

Один скаже, другий прикаже.

ДЕНИС

Дружи з розумним — не будеш дурнем.

Е, та бачу — Сахар Медович.

Не вір словам, а вір ділам.

Сої ще на всіх однаково світить.

ДІАНА

Де рідний край, там і під ялиною рай.

І сила перед розумом-никне.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

На чужому горі щастя не здобудеш.

Або пан, аби пропав.

ДМИТРО

Дружній череді і вовк не страшний.

Міняйло без штанів ходить.

Там гаразд, де нас нема.

Робить, як мокре горить

Один учитель краще, як дві книжки.

ЄВГЕН

Є хліб—солі немає, є сіль — хліба немає.

Вчення — світ, а невчення—тьма.

Гляди, не забудь: людиною будь!

Е, ти ще не бачив смаленого вовка.

Не будь лінивий — будеш щасливий.

ЄВГЕНІЯ

Є сила, а нема розуму, так нема й діла.

Вчений іде, а неук слідом спотикається.

Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Не сунь свого носа в чужий город.

І вовк свої вовченята любить.

Як не вмієш, то й не берись.

ЄЛИЗАВЕТА

Є каяття, та нема вороття.

Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

Замолоду не навчишся — на старість пожалієш.

Аби день до вечора.

Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

Або пан, або пропав.

ЖАННА

Ждали, ждали — і всі жданики поїли.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Найбільше щастя в житті — здоров'я.

Аби день до вечора.

ЗІНАЇДА

За морем тепліше та дома миліше.

Знання красить, а незнання смішить.

І сорока розказує, та толку мато.

Не родися красивим, а родись — щасливим.

Аби день до вечора

їж хліб з водою, живи правдою святою

Дружи з розумним — не будеш дурним.

Або пан, або пропав.

ЗОЯ

Завжди є їдець на готовий хлібець.

Один скаче, другий плаче.

Яка пташка, така й пісня.

ІВАН

І світ настав, та ще рак не свистав.

Вода з вогнем не товариші.

Аби наука, то й розум буде.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

ІВАННА

І в жарті треба міру знати.

Вміння і труд все перетруть.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Не сунь свого носа в чужий город.

Або пан, або пропав.

ІГОР

І сорока розказує, та толку мало.

Грім б'є у високе дерево.

Одне сьогодні краще двох завтра.

Розум за гроші не купиш.

ІЛЛЯ

Із стріх не капає, коли дощ не падає.

Ледачому буть, то й кури загребуть

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Я говорив про рибу, ти відповідаєш про раки.

ІННА

І чути не чув, і бачити не бачив.

Не спитавши броду—не лізь у воду.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Або пан, або пропав.

ІРИНА

Інших не суди, на себе погляди. .

Розумний мовчить, коли дурень кричить.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

КАТЕРИНА

Кажи не кажи, а своє слово держи.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Терпіння і труд все перетруть.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Розумну річ приємно й слухати.

Не давши слова -— держись, а давиш — кріпись.

Або пан, або пропав.

КЛАВДІЯ

Коли б твоє слово та Богові в вухо.

Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

Аби дубки, а берізки будуть.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Дав, як кіт наплакав.

І сміх, і біда, і людям соромно показать.

Як вітер не дме, то й листя не шелестить.

КОСТЯНТИН

Кожна голова свій розум має.

Одного рака горе красить.

Сім погод надворі: сіє, віє, крутить, рве, зверху ллє, знизу

Терпіння і труд все перетруть.

Як ви нам, так ми вам.

Ніхто вперед не знає, що його чекає.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть,

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

ЛАРИСА

Літо запасає, а зима з'їдає.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.

Свій розум май, але мудрих людей питай.

Або пан, або пропав.

ЛЕОНІД

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Очі—міра, душа—віра, совість—порука.

Не сунь свого носа в чужий город.

Інших не суди, на себе погляди.

Два дощики у маю, певно бути врожаю.

ЛЕСЯ

Лопатою розуму не вложиш.

Е, та бачу — Сахар Медович.

Скромність—сестра таланту.

Як ви нам, так ми вам.

ЛІДІЯ

Людей питай, а свій розум май.

І великий дуб від малої сокири падає.

Дерево міцне корінням, люди на друзями.

Інших не суди, на себе погляди.

Як не хоче, то ще гірше, як не вміє.

ЛІЛІЯ

Літо дає коріння, а осінь — насіння.

Іншого не суди, на себе погляди.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

І тяжко нести, і жаль покинути.

Як ви нам, так ми вам.

ЛІНА

Літо Зиму годує.

І тяжко нести, і жаль покинути.

Нових друзів наживай, старих не забувай.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

ЛЮБОВ

Ледачому буть, то й кури загребуть

Без солі, без хліба нема обіду.

Одежа краща нова, друзі кращі старі.

Восени багач, а навесні прохач.

ЛЮДМИЛА

Ласий, як кіт до сала

Юрій з водою, а Микола з травою.

Дружній череді вовк не страшний.

Міняйло без штанів ходить.

Ледачому буть, то й кури загребуть

Або пан, або пропав.

МАЙЯ

Можна й жартувати, можна й діло робить.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Йому говорити, що горох об стінку кидати.

Язиком густо, а на ділі пусто.

МАКСИМ

Міняйло без штанів ходить.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Краще розум, ніж золото.

Сьогодні пан, а завтра пропав.

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку..

МАРГАРИТА

Має нитку, має голку, шиє все життя без толку.

Або пан, або пропав.

Риба шукає—де глибше, а людина — де ліпше.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Розум за гроші не купиш

Терпіння і труд все перетруть.

Аби день до вечора.

МАРИНА

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Аби день до вечора.

Розум за гроші не купиш.

На язиці медок, а на серці льодок.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

МАРІЯ

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Аби день до вечора.

Робота сама за себе скаже.

І за доброї години ожидай лихої години.

Як ви нам, так ми вам. .

МАРТА

Мудру річ приємно і слухати.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Робота мучить, зате годує й учить.

Терпіння і труд все перетруть.

Аби день до вечора.

МИКОЛА

Мала сльоза зменшує велике горе.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

Один скаже, другий прикаже.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

МИХАЙЛО

Міняйло без штанів ходить.

Хочеш багато знати треба менше спати.

Або пан, або пропав.

Його всякий знає як облупленого.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Око бачить далеко, а розум глибоко.

НАДІЯ

Не кажи; «зроблю», а казки: «зробив».

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Добра книжка кожну голову на вірну дорогу направить.

Іржа їсть залізо, а печаль—серце.

Як ви нам, так ми вам.

НАЗАР

Не голова, а два вуха і шапка зверху.

Аби день до вечора.

Знаю, як своїх п'ять пальців.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Роби, небоже, то й Бог допоможе.

НАТАЛІЯ

На язиці медок, а на серці льодок.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Треба знати, що,де сказати.

Або пан, або пропав.

Ледачому буть, то й кури загребуть

І в наше віконце загляне сонце.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

НІНА

Не голова, а два вуха і шапка зверху.

І ведмедя вчать танцювати.

Не в службу, а в дружбу.

Аби день до вечора.

ОКСАНА

Одна розумна голова добре, а дві ще краще.

Книга вчить, як на світі жить.

Сорока скрегоче, бо гостей хоче.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Не в службу, а в дружбу.

ОЛЕГ

Одна бджола меду не наносить.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носити.

ОЛЕКСАНДР

Осінь усьому рахунок веде.

Ледачому буть, то й кури загребуть

Е, та бачу — Сахар Медович.

Книга мовчки все розкаже.

Свій розум в чужу голову не вложиш.

Аби день до вечора.

Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш.

Добра голова не скаже пусті слова.

Рости великим, щасливим будь, себе не хвали, других не гудь.

ОЛЕКСАНДРА

Осінь наша мати, і жебрака нагодує,

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Книжку читай—розуму набирай.

Сам не знає чого хоче.

Аби день до вечора.

Не тямить голова, що язик лепече.

Де багато пташок, там нема комашок.

Роби не язиком, а руками.

Або пан, або пропав.

ОЛЕКСІЙ

Один скаже, другий прикаже.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май—буде хліба урожай.

Інших не суди, на себе погляди.

Йому слово, а він сто.

ОЛЕНА

Осика груш не родить.

Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Не лізь, куди твоя голова не влізе.

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

ОЛЕСЯ

Один скаже, другий прикаже.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Е, ти бачу — Сахар Медович,

Слухай, діброво, що ліс говорить.

Як прийде туга—знайдеш друга.

ОЛЬГА

Одне дерево—то ще не ліс.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Говорити і не думати—те саме, що стріляти і не цілити.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

ПАВЛО

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Аби лиха не знати, треба своїм плугом на своїй ниві орати.

Весняний день рік годує.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Одна ластівка весни не робить.

ПЕТРО

Правда і в огні не горить, і в воді не тоне.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Терпіння  і труд все перетруть.

Рости великим, щасливим будь, себе не хвали, других не гудь.

Опустив крила, як обскубана гуска.

ПОЛІНА

П'ять раз подумай, а один раз говори.

Один у полі не воїн.

Людина без книги, як риба без води.

І комарі кусають тільки до пори.

Назвався грибом — лізь у кошик.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

РАЇСА

Рости великим, щасливим будь, себе не хвали, других не гудь.

Аби руки і охота, буде зроблена робота,

Їжак їжака голками не зляка.

Сова спить, а кури бачить.

Аби день до вечора.

РОМАН

Рости великим, щасливим будь, себе не хвали, других не гудь.

Ошпарився на молоці, то й на воду студить.

Мало говори, а правдою дорожи.

Аби день до вечора.

Не на користь книжку читати, коли тільки вершки хапати.

РУСЛАН

Раз опечешся, другий раз постережешся.

У всякої пташки свої замашки.

Старий друг ліпший нових двух.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике»

Аби день до вечора.

Не в службу, а в дружбу.

СВІТЛАНА

Слово—не горобець, як вилетить, то вже його не впіймаєш.

Всі за одного, один за всіх.

І гриба знайти треба мати щастя.

Терпіння і труд все перетруть.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Аби день до вечора.

Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зелена вітка.

Або пан, або пропав.

СВЯТОСЛАВ

Своя сорочка ближче до тіла.

Всяка пташка свої пісні має.

Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.

Темрява перед світлом мусить уступити.

Очі завидющі, а руки загребущі.

Слово до слова—зложиться мова.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Або пан, або пропав.

Весняний день рік годує.

СЕРГІЙ

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Роби не язиком, а руками.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

І сам не гам, і другому не дам.

Йому й ворона за солов'я стане.

СОФІЯ

Слово до слова — зложиться мова.

Одна ластівка не робить весни.

Файна трава, але не на мого коня.

І тварина розумна, дарма що не говорить.

Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.

ТАРАС

Таке верзе, що й купи не тримається.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Роби не язиком, а руками.

Або пан, або пропав.

Свого не цурайся, за чуже не хапайся.

ТАЇСІЯ

Товче воду в ступі.

Аби руки і охота, буде зроблена робота,

Їжак їжака голками не зляка.

Соловейко тоді починає співати — як нап'ється води з березового листя.

Інших не суди, на себе погляди.

Який Сава - така і слава.

ТАМАРА

Темрява перед світлом мусить уступити.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Мала бджілка, а й та працює.

Аби сіяв вчасно то і вродить рясно.

Роби не язиком, а руками.

Або пан, або пропав.

ТАМІЛА

Тихше їдеш—далі будеш.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Маєш голову, майже і розум.

І сорока розказує, та толку мало.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Або пан, або пропав.

ТЕТЯНА

Темрява перед світлом мусить уступити.

Е, ти бачу — Сахар Медович.

Тихше їдеш—далі будеш.

Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.

На чужому коневі далеко не заїдеш.

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

ТИМУР

Так когут піє, як уміє.

М'яко стеле, та твердо спать.

Удар забувається, а слово пам'ятається.

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

ФЕДІР

Файна трава, але не на мого коня.

Е, дожилась голова, довозилась горішків, що нема ні покришки.

Де дуби, там і гриби.

І коваль, і швець, і на дуду грець.

Редьці до цукру нічого рівнятися.

ЮЛІЯ

Юрій з водою, а Микола з травою.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Інших не суди, на себе погляди.

Яка голівонька, така й розмовонька.

ЮРІЙ

Юрій з водою, а Микола з травою.

Роби не язиком, а руками.

Інших не суди, на себе погляди.

Його всякий знає як облупленого.

ЯРОСЛАВ

Який розум, така й бесіда.

Роби не язиком, а руками.

От Юхим — і з води вийде сухим.

Свого не даруй, а чужого не бери.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.

Від сварки до бійки один крок.