Родинне свято на тему «ЯК УКРАЇНА Й СОНЕЧКО НАД НАМИ, ОТАК І МАМА НА ЗЕМЛІ ОДНА»

Родинне свято на тему

«Як Україна й сонечко над нами, отак і мама на землі одна»

Мета. Виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України, розширювати духовний світ дітей, вчити виявляти повагу до рідних, ознайомлювати учнів з народними звичаями, традиціями і обрядами, навчати декламувати вірші, інсценізувати, виконувати смішинки, розігрувати сценки, співати пісні, вчити складати вітання і шанобливо вітати, розвивати християнські почуття

Обладнання. Святково прибраний клас, стіл, накритий скатертиною, на ньому коровай та образ Матері Божої, збоку - стенди «Наш вернісаж»( малюнки дітей), «Я і мама»(фотовиставка). На плакатах написані вислови відомих людей «Ми завжди будем прославляти ту жінку, що її звуть мати»,

( М. Джаліль)

«Немає нічого святішого й безкорисливішого від любові матерів»

( В. Г. Бєлінський)

Слово вчителя

У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері. Що ж це за свято?

Близько 100 років тому церковна громада називала травень місяцем Матері Божої. Дорослі й діти несли до церкви квіти, співали пісень, славили ту земну жінку, що народила Сина Божого. А в другу неділю травня в церквах відбувалися богослужіння за здорові матері.

Вже в 1914році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята - Дня Матері. А причетна до цього молода американка - Анна Джарвіс. Вона втратила маму. Анна переживала трагедію і звернулася з листами до президента Америки, в яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати Матір.

Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні це свято відзначали у 1929році. Символом пам’яті про матір стала квітка на грудях у дітей. Рожева означала шану живій матері, біла -- померлій.

¾            Погляньте, діти, на свою квітку. Вона у всіх вас рожевого кольору. Що це означає/Так, всі наші мами сьогодні разом з нами.

¾            Сьогодні у нашому класі світле і прекрасне свято. Його ми даруємо найдорожчій для всіх людині - матері. А мати уособлює в собі три найдорожчі образи;Матері Божої, Матері України і рідної неньки. Отож, благословенна будь, Українська мати всюди і завжди.

1.           Що то є за днина,

         що то є за свято.

Що сюди зійшлося

Гостей так багато

2.           Знаю, що за днина,

І всім варто знати,

То прийшли всі діти

Мамі честь віддати.

3.           Бо матуся рідна для дітей працює,

Сорочину шиє, бавить їх, годує,

Як вони веселі - матінка радіє,

Як їм щось бракує - помогти уміє.

А чуєш, як у нас у грудях бється серденько '

Те серце нам дала також рідна ненька.

4.           Знаю, брате, знаю.

         Матінка єдина    

         Трудиться всю днину  

         Для дочки і сина.

В радості і смутку

Завжди з діточками,

Все, що тільки маємо,

Маємо від мами.

За всі тії скарби,

Що нам дала мати,

Прийшли ми всі нині

Її вшанувати.

Вчитель

Є на світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово - Мати.

Мати - найрідніша і найближча кожному з нас людина. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші вуста добрі снова.

Мати, матуся, ненька. Скільки тепла вміщують ці слова, бо називають так людину, яка завжди для вас найближча, найдорожча, найдобріша, найкраща, наймиліша.

Мама — це те слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання і горя.

Мама - дар божий, що наділений неземною силою любити, проїдати, серцем вболівати за своїми дітьми.

Мама - це перше слово, яке з радістю та з усмішкою вимовляє дитина.

Кожної миті на земній кулі народжуються діти. Уперше, що бачать вони, відкривши оченята, материнські очі, лагідні, сяйливі, радісні. Мама - це насамперед звертання. Це голос до порадниці. До тієї, що поруч, що усміхається і порадіє чи посумує за тебе.

Мати була і залишається для нас живим символом рідного дому, рідної землі.

І хоч куди б доля вас не закинула, в пам'яті буде материнська домівка, материнські руки, материнська душа, яка завжди, як ніхто зрозуміє, допоможе та втішить. Бо немає таких труднощів, такого лиха, які б мама не взяла на свої плечі заради рідної дитини.

1.            Ніжна мати, славна трудівнице,

Друг натхненний - ось така вона.

Щирим сонцем зір її іскриться.

А сама - як пісня, як весна.

Дорога матусю, в день цей урочистий

Ти прийми від мене вірш цей голосистий.

Хай тобі розкаже він про весну милу

І про землю рідну, що усіх зростила.

2.            Мати, наша мати, як голубка сива,

Любові крильцями усіх нас прикрила.

Мати, наша мати, як сонечко ясне,

Цілий день нам світить і в нічку не гасне.

Мати, наша мати, як ангел із неба

Вдень і вночі знає, що дітям треба.

3.            Мама - найдорожче слово в світі,

Де б не був ти , щоб ти не робив,

Та вона завжди твій шлях освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні сумні та в дні нещастя

Щедрість мами буде у житті твоїм.

Так живи, як мама, щиро й чесно,

І, як мама, лиш добро твори.

4.            Чи є в світі що світліше як мамині очі,

Що все зорять за дітками як вдень, так і вночі.

Чи є в світі що щиріше як серденько мами,

Яке б’єтьcя для дитини днями і ночами.

Чи є в світі що дорожче, як мама кохана,

Що трудиться для дитини до ночі від рана.

5.            Як люблю тебе, матусю, ніжну, дорогеньку.

Все найкраще я дарую для тебе, рідненька.

Від усіх ти наймиліша, лебідонько мила,

Щиро дякую тобі я, що мене зростила.

Звучить пісня " Вітаємо маму"

Неньці

         Мамо, матусенько, добра і мила.

Сутність земного буття.

Ти немовлям мене ніжно сповила

І понесла в майбуття.

І, коли я ще лежала в колисці

І безпорадна була,

Ти ж, моя нене, ні хвильки на місці

Перепочить не могла.

Кроки найперші я разом з тобою

З острахом тихо пройшла.

Мови грайливої і чарівної

Вчилася і все росла...

Ранком мене проводжала до школи,

Нишком втирала сльозу.

В скрутний момент не лишала ніколи

І відвертала грозу.

Ти свою доньку завжди розумієш

Ніби я - частка твоя.

Горе зцілиш і в обіймах зігрієш,

Нене найліпша моя.

Люба матусю, нехай же у тебе

Буде щасливим життя.

А над тобою - безхмарне небо,

В серці - тепла відчуття.

Учні дарують мамам квіти.

Вчитель.

Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. Її помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її житгєвого шляху.

Молитва ( мами)

Господи, прости мої гріхи!

Матір Божа, заступись, єдина,

За дітей моїх. Якщо ж я винна

Лиш мене печаллю освяти.

Дай моїм синам здоров’я й сили,

Щастя, і любові, і добра,

Мудрості, удачі. І прости їм

Все, що сину ти б простить змогла.

Хай не буде їм ні бід, ні муки.

Чесний світ - до них, й вони - у нім.

Матір Божа, заступися, мудра,

Захисти від зла моїх синів.

Вчитель.

Прийми, Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матір. І молитва наша праведна, як і любов.

Учні (по черзі)

Мамо! Мамочко! Мамусю!

Матінко! Матусенько! Мамунечко!

Молитва за матір

У мене найкраща на світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненька.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа - пишалася всюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице на сонячнім троні.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Вчитель.

Кожна дитина щаслива, бо має матір. Це велике щастя. Батько й мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. З дня твого народження мама турбувалася про тебе, співала тобі колискові пісні.

Колискова пісня... Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов'ю до людей, природи, до рідного краю, мови, пісні.

Під спів маминої колискової виростають майбутні поети і композитори, вчені, мудрі і працьовиті люди.

Учениця

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало колись над колискою,

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії берізкою.

Мати виконує колискову пісню.

Вчитель

Діти, погляньте навколо себе. Ваші мами сьогодні чарівні, як весна, їхні посмішки зігрівають ваші серця, як тепле весняне сонце землю. Бо мама - це справжнє єдине сонечко для кожної дитини.

1.

Мама - то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне.

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

2.

Кажуть, що на світі Сонце найясніше.

Та всміхнеться мама –

І стає миліше.

3.

Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

Є щасливі діти

4.

Я до неї серцем

Любо пригорнуся,

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

Діти виконують пісню

Учениця

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило,

А то лише так моя мама Дивилася мило.

Приснився мені легкий вітрик,

Що пестив колосся,

А то мені моя мама

Гладила волосся.

Снилась мені ягідочка,

Як мед солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Снилися мені Ангелики,

Що в рай мене несли,

А то мене мами руки

До серця притисли.

Вчитель

Ми дуже часто додаємо клопоту своїм матерям. Від всіх цих турбот вони і сивіють раніше часу, і старіють, і зайві зморшки появляються на лиці. Але що ж ми варті без своїх дітей! Що ж ви варті без них!

Вірш в особах

Син

Чом у тебе у косі ясна

Забіліла раптом сивина

Мати

Од любові, од тривог, надій,

Ти ж один у мене, сину мій.

Син

А в бабусі голова біліш,

То ж мене бабуся любить більш

Мати

В неї діти - доньки і сини

Додають сердешній сивини.

Син

Чом же тьотя біла, як земля

В неї ж діток не було й нема

Мати

Так, синочку, біла геть вона,

Бо нудьгує цілий вік одна.

Вчитель

Отож, діти, оберігаймо серце матерів! Даруймо їй хвилини радості! Турбуймося про них, допомагаймо їм. Не будьмо такими, як Вітько наш.

Інсценізація вірша А. Костецького «Домашній твір»

Авт.

Вітько-бідак страждає так,

Аж здригує ногами.

Він за столом, він пише твір

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри!

- До голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама.

Вітько, будь ласка, в магазин сходи, за сірниками! Ідея! Ну й морока! Сама Іди! Я твір пишу-роблю важкі уроки.

Автор.

І мама вийшла. А Вітько швиденько пише в зошит. Син (пише)...

«Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять».

Автор.

Хвилин за 10 мама знов з 'являється у дверях.

Мама.

Вітюнь, картопельки почисть, а я зварю вечерю.

Син.

Сама почисть!

Автор.

Кричить Вітько, та так, що ледь не трісне.

Син.

Я твір пишу! Я зайнятий! Сама звари нам їсти!

Автор.

Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише)...

«Ямамі сам варю обід, вечерю та сніданок».

Автор.

Радіє син...

Син.

Не твір, а люкс, оцінка буде гарна!

Автор.

І геть не думає про те, що він радіє марно.

Учитель.

Дійсно, Вітько, ти радієш даремно. Ти навіть не зрозумів, що накоїв. Зрозуміти помилку Вітькові допоможуть прислів 'я про маму - саме вони переконують нас у тому, що мати - найдорожчий і неоціненний скарб наш.

Прислів'я про маму:

¾            У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

¾            Матері ні купити, ні заслужити.

¾            За науку цілуй маму в руки.

¾            На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

¾            Шануй рідну неньку, буде тобі скрізь гладенько.

¾            Нема того краму, щоб купити маму.

¾            На сонці тепло, а біля матері добре.

¾            У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

¾            Материнська любов і з морського дна дістане.

¾            Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

¾            Нема батька - півсирота, нема матері - повна сирота.

Вітько.

Зрозумів, у чому провина моя - не поважав матусю я. Дякую, друзі, за гарні поради, як здобути пробачення в мами.

Автор.

Ти їй руки поцілуй, гарну пісню подаруй.

(Звучить пісня).

1.                 Всі квітоньки з-під листя

         шепочуть ніжно нам:

«Розквітли ми сьогодні

для наших любих мам».

2.                 Матусі букет підношу я.

Вам спасибі, матінко моя,

за безсонні ночі і турботи,

за одвічні батьківські клопоти,

за слова, що бережуть від болю,

за усмішку, за щасливу долю.

3.                 Спасибі Вам і за роботу,

         за руки ваші і турботу,

за те, що вдома повсякчас

ви так піклуєтесь про нас.

4.                 Спасибі Вам, - говорим знов,

         за вашу ласку і любов.

І вся наша дітвора

вам зичить щастя і добра.

5.                 Просимо пробачення у вас, найдорожчі,

завинили в житті ми не раз.

І сльозинку образи змахнули

ви від прикрого слова не раз.

6.                 За ваші заплакані очі,

         за ваші недоспані ночі,

         за всі турботи і жалі,

         уклін вам низький до землі!

7.                 Спасибі, матусю, спасибі, рідненька,

         за те, що теплом зігріваєте нас,

за те, що в щасливу і скрутну хвилину

ми можемо серцем схилитись до Вас.

8.                 Спасибі, матусю, що ви нас зростили,

         і щастя, і долю дали.

За руки невтомні, і серце ласкаве

низький вам уклін до землі.

Вчитель.

Кожна мати вчить свою дитину любити рідний край, місце, де народився. Вчить любити рідну домівку, рідний край. Скупимося ми на ласкаві слова для своїх рідних і тільки тоді, як ми їх втрачаємо, відчуваємо свою провину. Заповідь Божа говорить: «Шануй, сину, батька і матір твою, щоб довгі були твої дні на Землі, які Господь Бог дав тобі». Будьте добрими дітьми своїх батьків!

«Три нещастя є у людини: старість, смерть і погані діти», - говорить народна мудрість.

Старість невідворотна, смерть невблаганна. Перед цими нещастями ніхто не може зачинити свого дому. А від поганих дітей дім можна оберегти, як від вогню. І це зележить не тільки від батьків, а й від вас, самих — дітей.

«Хороші діти - спокійна старість, погані діти - старість стає пеклом» - говорить народна мудрість.

Отож, діти, будьте хорошими, добрими, щоб ваші мами не боялися старості, не боялися самотності.